Від відбудови — до довгострокового зростання: системна рамка економічної трансформації України

Економіка майбутнього
Cтратегічна аналітична рамка, яка визначає, як Україна може перейти 
від післявоєнної відбудови до довгострокового економічного зростання, 
підвищення продуктивності та інтеграції до економіки Європейського Союзу
Читати стратегію
Формує

Цілісне бачення економічної трансформації України, узгоджує ключові реформи, інвестиційні пріоритети і секторні стратегії.

Систематизує

Всі існуючі урядові програми та міжнародні зобов’язання в єдину платформу, для залучення зовнішніх інвестицій в обсязі не менше

$800 млрд

до 2035 року

Проєкт розроблений

Урядом України спільно з 
аналітиками Світового банку. 
Він узгоджений з курсом України на вступ до ЄС.

Ця стратегія спрямована на реалізацію двох ключових завдань: забезпечення бюджетної самодостатності та зростання економіки України завдяки залученню приватного капіталу у ключові сфери
Президент України
Володимир Зеленський
Спільно з іноземними партнерами працюємо над створенням стратегії «Економіки майбутнього» для України на основі аналітичних даних Світового банку. В основу цієї стратегії закладено правила ЄС – насамперед побудову конкурентної та інвестиційно привабливої економіки з сильними інституціями та динамічним розвитком приватного сектору. Йдеться про розвиток оборонних технологій, енергетику, аграрний сектор, транспорт, машинобудування, ІТ та критичні мінерали.
Прем'єр-міністерка України
Юлія Свириденко
Стратегія “Економіка майбутнього” — це системна рамка для побудови нової економіки України. Вона закладає основу для довгострокового зростання, залучення приватного капіталу та масштабування інвестицій. Запропонований підхід поєднує реформи, розвиток ключових секторів і створення передбачуваного середовища для бізнесу
Віцепрезидентка Світового Банку з питань Європи та Центральної Азії Антонелла Бассані
Офіційні документи
Перелік та посилання на діючі програмні документи та стратегії Уряду, які об'єднує Економіка майбутнього
Березень 2024
Національна економічна стратегія України до 2035 року

Деталі
Червень 2024
Державна програма відбудови та розвитку інфраструктури

Деталі
Лютий 2023
Стратегія розвитку цифрової економіки та суспільства

Деталі
Липень 2023
Національний план відновлення України (Ukraine Recovery Plan)

Деталі
Жовтень 2023
Стратегія енергетичної безпеки та переходу до відновлюваної енергетики

Деталі
Вересень 2023
Програма підтримки малого та середнього бізнесу в умовах воєнного стану

Деталі
Квітень 2024
Стратегія розвитку оборонно-промислового комплексу

Деталі
Січень 2023
Державна аграрна стратегія до 2030 року

Деталі
Основні параметри

Аналітична модель Світового банку для України.

Науково обґрунтований план зростання на 10 років.

Читати стратегію
$770 млрд

потреба в інвестиціях
до 2035

6% ВВП

цільовий темп
зростання

15 років

шлях до рівня ЄС
при реформах

Три сценарії зростання України

Середньорічний темп зростання ВВП на душу населення, % · 2026–2040

Джерело: Група Світового банку,
Ukraine Economic Framework (UEF), Фаза II, 2026

2.5%
Базовий

— Без додаткових реформ
— Довоєнний тренд
— ВВП: 12.5% від середнього ЄС (2024)

30 років до рівня Польщі 2004 р.
4.3%
Помірний

— Інвестиції ~19% ВВП
— Повернення 1.9 млн біженців
— Зростання продуктивності (TFP) до 3.3%

Конвергенція з ЄС — понад 20 р.
6.0%
Високий

— Інвестиції ~30% ВВП
— Повернення 3.1 млн біженців
— Зростання продуктивності (TFP) до 5.0%

Конвергенція з ЄС за 15 років
$770 млрд інвестицій: 2026–2035

Відбудова пошкоджених секторів та нові комерційні інвестиції

Джерело: Група Світового банку, UEF Phase II, 2026

Відбудова
$524 млрд

Нові інвестиції
$246 млрд

ІТ та цифрові послуги
Відновлювана енергетика
АПК / Агробізнес
Критична сировина
Оборонна промисловість
Інвестиційний рівень

16% ВВП довоєнний

~27–30% ВВП у 2026–2030

Осн. джерело

$120–140 млрд міжнарод. борг

ПІІ $90–11 млрд

Робоча сила

— головний виклик відновлення

Людський капітал — ключовий фактор зростання поряд
з інвестиціями та продуктивністю
  • 6.7 млн
    українців за
    кордоном (біженці)
  • 1.9–3.1 млн
    українців мають
    повернутись
  • 12.5%
    ВВП від сер.
    ЄС (2024 р.)
  • 30 р.
    до рівня ЄС
    без реформ
До
війни

Скорочення населення, низька участь жінок у ринку праці, низька продуктивність

Під час
війни

Мобілізація, масова еміграція, втрата кваліфікованих кадрів

Після
перемир'я

Реінтеграція ветеранів, ризик нової хвилі еміграції

Повернення
біженців

Програми підтримки, житло, роботу — умова для сценарію 4.3–6%

Жінки та ринок
праці

Підвищення участі жінок у формальному секторі

Продуктивність
(TFP)

Технологізація, цифровізація, навчання — до 3–5% на рік

Пріоритетні сектори
та реформи-двигуни

Мета — конвергенція з ЄС за 15 років при
щорічному зростанні ВВП 6%
9
пріорітетних секторів
  • 1
    ІТ та цифрові послуги
  • 2
    Відновлювана енергетика
  • 3
    АПК / Агробізнес
  • 4
    Оборонна промисловість
  • 5
    Транспортна інфраструктура
  • 6
    Критична сировина
  • 7
    Будівельні матеріали
  • 8
    Важке машинобудування
  • 9
    Електронні компоненти
4
горизонтальні реформи
  • 1
    Макростабільність
    Бюджетна консолідація, борг ≤90% ВВП, стабільна гривня
  • 2
    Бізнес-клімат
    Дерегуляція, захист інвесторів, верховенство права
  • 3
    Критична інфраструктура
    Енергетика, транспорт, цифровий хребет нової економіки
  • 4
    Людський капітал
    Освіта, охорона здоров'я, повернення та утримання кадрів

Фіскальний вибір 
і наступні кроки

Без додаткових зовнішніх грантів — два варіанти адаптації
Зберегти соціальні видатки

Тимчасово збільшити податкові надходження до 41.8% ВВП шляхом розширення бази (не ставок)
Розширення податкової бази 
та помірна оптимізація соцвидатків. Точний баланс — це новий «Соціальний контракт»
Зберегти рівень податків

Тимчасово скоротити соціальні видатки до 11% ВВП — суперечить соціальній стійкості
Оптимум
Золота середина
Розширення податкової бази 
та помірна оптимізація соцвидатків. Точний баланс — це новий «Соціальний контракт»

Наступні кроки

  • 1
    Затвердити модель на рівні Уряду

    Використовувати як національну основу для розробки політик
  • 2
    Комунікація з міжнар. партнерами

    Весняні зустрічі у Вашингтоні (МВФ, СБ, G7)
  • 3
    Секторальний аналіз впливу реформ

    Оцінка ефектів реформ у пріоритетних секторах
  • 4
    Регіональний
    розріз

    Просторовий аналіз та конкурентні переваги регіонів